ДО 207-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВЕЛИКОГО УКРАЇНСЬКОГО ПОЕТА ТА ХУДОЖНИКА Т. Г. ШЕВЧЕНКА

      Поезія Тараса Шевченка давно стала нетлінною й важливою частиною духовного єства українського народу. Шевченко для нас –  це не тільки те, що вивчають, а й те, чим живуть; з чого черпають сили й надії. У глибини майбутнього посилав він свої непорушні заповіти синам свого народу, і серед цих заповітів перший і останній:

Свою Україну любіть,

Любіть її... во время люте,

В остатню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

           Тарас Шевченко... У кожного він свій. Образ найщирішого лірика і гнівного бунтаря, художника, людини, духовного батька відродженої української нації постає перед внутрішнім зором сучасника завдяки поетичним, прозовим і малярським творам митця, щоденнику й листуванню, спогадам друзів. Однак цей збірний портрет і уяви не був би таким виразним, якби не було змоги окреслити його достеменним розмаїттям образів, серед яких і автопортрети художника, і портрети роботи його сучасників, і прижиттєві фотографії Шевченка. Усе те цінне й важливе, бо недаремно ж великі митці твердили, що для них портрет людини є живим відбитком її душі...

6 березня у м.Слов’янську відбувся ІV (всеукраїнський) етап ХІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка; для участі в якому була запрошена учениця 6-А класу  Глушко Уляна,як переможець ІІІ (обласного) етапу конкурсу (диплом ІІІ ступеня).

    А в закладі освіти 9 березня, у день народження видатного українського генія Тараса Шевченка,учні 5-8 класів побували у віртуальному кінозалі  та переглянули короткометражну стрічку «Мій Шевченко» ч.1 (https://www.youtube.com/watch?v=tncj1KuaYTk)

       Презентацію для учнів 2 -4 класів «Життєвий шлях Т. Г. Шевченка» підготували члени учнівського самоврядування «Сонячна республіка». Учні та педагоги разом відвідали виставку  «Вічний як народ» у шкільній бібліотеці.

Шевченко як явище велике й вічне – невичерпний і нескінченний. Він росте й розвивається в часі, в історії, і нам ще йти й іти до його осягнення. Ми на вічнім шляху до Шевченка...

Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине…

От де, люде, наша слава,

Слава України!